Думки

Зараз займаюсь дозйомками, "Дороги на Захід". Цьогоріч
погода стрімко змінюється, але гадаю все встигнемо вчасно)

В останній час з'явилось багато новин про початок зйомок
в Україні цілого ряду повнометражних стрічок - це не може
не радувати. Коли починав підготовки до зйомок своєї роботи
у 2009-2010 рр., то тоді  і близько не було подібних розмов. Була
думка, що моя стрічка буде трохи не єдиною при виході...
Не переживаю, що моя робота може загубитись. Більше того
впевнений саме при наявності інших робіт - можна реально оцінити
свою. На перший план тепер виходить не сам факт наявності фільму
як зазвичай у нас бувало раніше через малу чисельність кіноробіт, а
саме ЯКІСТЬ стрічки. Бо тільки якісну стрічку варто прокатувати.
Адже на прокат треба витратити кошти і постає раціональне питання
перед кожним автором коли твір готовий: чи раціонально його
прокатувати широко? Чи не рентабельніше продати фільм тільки
на ТВ і все?



Гадаю зрілість сучасних кінематографістів України настане коли
вони пройдуть цей етап. Бо прийде розуміння, що невдалий фільм - це
не кінець світу... Треба просто не зупинятись і працювати далі. Для
прикладу Інгмар Бергман знайшов свій стиль і став прибутковим
автором тільки з 12 картини! Уявіть: 11 перших його фільмів не тільки не
були прибуткові, а і не мають ніякої історичної/худонжньої цінності
бо в них ще не було в повному об'ємі стилю/бачення Бергмана який
розкрився пізніше...

І от саме тут на перший план виходить бажання вдосконалюватись,
вміння самонавчатись... Саме на цьому етапі гадаю відсіються всі
прилипали до державного фінансування яке породило цілу хвилю
проектів. ВАЖЛИВО, щоб це не захлинулось як буває із річницями.
Декілька років тому була річниця Миколи Гоголя, пам'ятаю, як всі тоді
проголошували себе гоголелюбами і гоголеманами, як представляли
десятками проекти присвячені Миколі Гоголю різного типу для отримання
державного фінансування. Минуло всього чотири роки і вже нікого не
чути. Більше того, немає практично і тих реалізованих проектів, ну крім
декількох книжок/альбомів, а гроші були виділені... І вже нікого на сьогодні
Гоголь не цікавить, бо не кругла дата, бо грошей на це із бюджету не
виділяють. Думаю саме зараз золотий час для справжніх поціновувачів
таланту Гоголя. Їх самотній, але твердий голос як ніколи буде почутий.

Бажаю, щоб все наше сучасне молоде кіно існувало поза урядовими
ініціативами і грошима. Бажаю, щоб його створювали люди яким це
дійсно потрібно, які не можуть без цього жити.  Щоб вони любили по
справжньому Гоголя і на 207 рік від його народження...

НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРОГОЛОСУВАТИ!!!